А згубилася весна
серед дня і серед ночі.
Не ночує й засина,
й не у небо топить очі.
Де знайти їй ті шляхи,
що ведуть назустріч сонцю?
Заворожують страхи
прохолодним, що не сон це.
Та усупереч вітрам,
що шанують мерзлий статус,
весняний несуть жінкам
із квіток вітальний напис.
Зашарілася весна,
зрозуміла: квіти - радість!
Стала вабити вона,
бо й сама - жіноча слабість.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564621
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2015
автор: Шеркерт