Твоє вухо сьогодні – мій рятувальний круг,
бо тобі доповівши про кожен найменший рух –
я в захищеній мушлі на ці n-десят хвилин…
Ти сідати у крісло зручніше мені звели,
«Ви про це говорити хочете?» – запитай,
я почну говорити, збиваючись з теми, та й
за секунду до того, як перша впаде сльоза
я лиш встигну збагнути, що все, що хотів – сказав…
Та мовчання у мушлі стирає усі сліди,
і за ці n-десят хвилин, що я тут сидів,
я забуду найменше слово, найлегший рух,
і ще раз твоє вухо – це мій рятувальний круг…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564535
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.03.2015
автор: Марія Родінко