Впало зернятко у чорну ріллю,
Сонцем зігріту, умиту росами,
Дощами напоєну.Тихо ступлю
По ній обережно ногами босими.
І відчуваю я подих землі
Теплий, ласкавий,життям насичений.
Тут проростатимуть зерна малі,
Щоб хлібом шуміти,в піснях звеличенім.
Полем безкраїм іду і на мить
Зупинюсь, колосся торкну долонями.
Десь високо жайвора пісня летить,
Бринить, розливається срібними дзвонами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564376
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський