Посвята другу України
Борису Нємцову
Син Росії
Явилася лиха пора
І сатана пальнув у спину…
Волають покиді „у-ра“,
Віншують вбивство свого сина…
Ви, нехристи, зніміть хрести
І не біснуйтесь на іконі,
Замащені ваші персти
І душі в чорному полоні.
Хто там наступний? Може ти
Сидиш на мушці в душогуба?
Стріляють кулі з темноти,
Життя скирдуються у зруби…
Оця земля споконвіків
Роїть скаженими катами…
Як син, Росію він любив,
За що й згубили… Не плач, мамо…
На трагедійному мості,
Мов сироти, сумують квіти…
Прости нас, Господи… Прости,
Що не змогли його прикрити…
Живе у пам’яті Борис,
Герой ніколи не вмирає…
Злетів, мов ангел, в Божу вись
Й здолати морок закликає.
02 березня 2015 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563743
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2015
автор: Микола Паламарчук