Слова мовчать, мов струни без пальців,
Соплять та чадять людське самодурство,
У тім мовчанні гнуздять нових кріпаків,
І закривають людям очі, вуха... душогубство.
Безтактний хаос - це омана миру,
Гармонія безладдя у трипільськім краю,
Нехай показаться, хто плавиться від жиру,
Усе живе поснуло, лиш відлуння: " я вмираю".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563116
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2015
автор: 220