Ви настільки невблаганні
Наче вогнище перед останнім подихом
І очима
Не можливо зустріти Вашу сповідь
Зачиняєте всі земні двері
Нас дуже багато
Стукаємо, просимо впустити
Молимо, про тепло Ваших рук
Ви настільки невблаганні
Що дивлячись на Вас
Я бачу сонячну кулю
Замість силуету ідеальних хмаринок
Наче вода, стала частиною глечика
Наче вода, що проривається з полону пальців
Втікаю від невблаганності
Вашого важкого погляду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563086
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2015
автор: Олександр Запп