Злий вітер час забрав в минуле…
В тумани юність забрела.
- Чому ми щастя відштовхнули?!
Пили ж кохання з джерела!
Проміння руки нам сплітало…
Єднало душі почуття.
- Чи в тім коханні сили мало?..
Так в серці й досі відчуття!
Тебе згадаю… Стільки болю!
Чому нас доля розвела?!
Забула б все… Де взяти волю?
Хто з неба сипле стільки зла?!
Нехай там що... ти в мріях поряд!
Як Сонечко… що гріє нас.
Зі мною пам`ять! Це не горе…
Нехай пливе за вітром час.
28.02.2015 р.
Фото з інету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563041
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2015
автор: Любов Вишневецька