Чи ми зіб'ємо у борні

Чи  ми  зіб'ємо  у  борні
крупину    гніву  золотого,
щоб  того  віддиху  святого
вхопили  груди  уповні?

Щоб  під  ногами  опертя
було  надійне  й  непохитне,
новими  барвами  розквітле
нас  обійняло  знов    життя?

Щоб  ми  знайшли  свій  власний  код
до  дружніх  всесвіту  секретів,
і  у  купелі    спільних  злетів              
розвився  лебедем  народ,

всіляко    піднятий  на  сміх
презирством,  світові  властивим
(та  наріжним  і  незмістимим  
став  камінь,  штурхнутий  убік)?

...Невтомно  трудиться  кравець
і  тільки  тим  судьбу  ладнає,
хто  вперто  небо  прошиває
сталевим  поштовхом  сердець.

Вікторія  Торон                                    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562847
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.02.2015
автор: Вікторія Т.