Туман в очах, та не в серцях

І  все  як  колись,  і  все  як  завжди
Не  знаємо,  не  бачимо  ніде  ми  правди
Блукаємо  думками  
Шлях  шукаємо  руками
А  влада  й  далі  дурить  наш  народ
Свої  помилки  видає  за  переможний  ешафот
І  дурить,  дурить,  дурить
Все  їм  мало
«А  ті  люди  на  майдані,  так  що  нам  з  того
Упали  так  упали
А  ми  далі  будем  гребти
На  біса  нам  ті  люди
Вперті,  то  хай  будуть  вперті
Гроші  правлять  світом  всюди
А  якщо  знов  вони  повстануть
То  нам  байдуже  до  того
До  того  часу  діти  наші  багатіями  стануть
Від  старійшого  і  до  малого»

«Хах,  війна?  -    Так  це  ми  знаєм
Ми  ж  у  ній  перемагаєм
А,  ті  відходи?  -  То  по  плану
Ми  ж  з  тираном  мир  робити  станем»

«Озброєння?  Так  ми  ж  свого  не  маєм
Тому  у  Еміратів  закупляєм
Вітчизняний  виробник?
Так  щоб  він  к  чорту  зник
Навіщо  нам?
Зажравшимся  панам
Чуже  нам  краще  ніж  своє
А  вітчизняне  виробництво  то  твоє
Хай  крутиться  як  може
Нехай  їм  Бог  поможе»

І  наніч  вітер  завиває  
Та  все  туман  міцно  приховає
Та  невдовзі  розійдеться
А  вам  тоді  самим  ховатися  прийдеться

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562774
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2015
автор: Олександр Бондарчук