Народилася хвиля чогось вкрай живого,
Понесла понад щемом відкриті вогні.
Вмить зв’язала до купи чуття босоногі –
Всі у вир надприродній, де полум’я снів.
Хаотично здіймаються вістря ілюзій,
Що весь час заганяли в лабети мій день.
Часто змінюють одяг збентежені музи,
Знову ріжучи СКРІЗЬ на одвічні НІДЕ.
Озирніться, крилаті, вже сонце воскресло,
Хоч і світить мінливо, збираючи жар.
Достеменно відомо, що подих замерзлий
Поступово відходить під натиском чар.
Народилася хвиля й побігла завзято,
Переводячи в жвавість принишклу любов.
Раптом збуджена ява пірнула у свято,
Де прояснює неба бездонність немов.
20:32, 13.10.2014 рік.
Зображення: http://elitefon.ru/fantasy/18635-devushka-volna-nene-thomas-loshad-kon-more-chaiki-art.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562215
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.02.2015
автор: yusey