Сто унікальних речей. У тобі.
Сто непомічених точок.
Сірі й водночас такі голубі.
Неба в тобі є шматочок.
Вигин губи і говерли цих щік.
Стільки в усмішці кориди.
Я відчуваю тебе у борщі.
В тебе: відтінки і види.
Чуєш? Ти книга, але не проста,
Кожна сторіночка цінна.
Хочу читати вперед і з хвоста.
Свічко, моя парафінна.
Світло від тебе блищить лиш мені
Рівно, постійно, терпляче.
Слиню подушку твою уві сні
Спи моя вірність дитяча!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561361
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2015
автор: Андрій Конопко