А ми з тобою на гойдалці в паралельних світах:
Ти угору летиш, я – униз… Якось так
і незручно, і лячно: обІрветься мить –
хто тоді замість нас в божевільнім танку полетить?..
Ми з тобою на гойдалці… човник веслує на дно…
Час заплющує очі: йому все одно…
І ковтнути повітря не можна ніяк:
розплескалось, по хвилях гойдаючись… Гасне маяк
на вітрах міжпланетних… То вгору, то краплею вниз,
залишаючи равликом стежку від сліз,
як прикмету собі – Аріадни нитки…
Теорем катастрофа: зійшли з паралелей світи…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561096
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2015
автор: ptaha