Тільки ти не вмирай…

Тільки  ти  не  вмирай,
бо  не  час  нам  здаватися,  брате.
Подивись  -  неба  край  
і  розпечене  сонце  строкате;
по  обличчі  мороз,
а  по  серці  слова  "я  чекаю..."
І  здається,  що  ось  
у  руках  наших  ключик  від  Раю.
Але  рано,  зажди,
не  спіши  заглядати    за  двері!..
Бачиш?  наші  сліди
на  снігу,  а  душа  на  папері.
Тільки  ти  не  вмирай,
бо  не  гоже  до  мами  труною...
Брате,  чуєш?  Чекай!
...Вражий  "голос"  розлився  луною.
По  обличчі  вітри,  
а  по  серці  слова:  "  я  вмираю...
Батьківщино,  прости,
я  не  зміг  вберегти  Твого  Раю..."
....................................
Тільки  ти  не  вмирай,
бо  не  час  нам  прощатись  з  тобою.
Подивись,  неба  край
і  розпечене  сонце  від  болю.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560684
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.02.2015
автор: Ксенія Фуштор