Не вперше…

Відповідь  на
Альбина:  «Не  вперше  вірш,  присвячений  тобі…»
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560532


Не  вперше  я  присвячений  тобі,
Цей  вірш  читаю,  як  і  сотні  інших.
Я  з  одиниць  таких  же  й  так  же  грішних,  -
Не  можу  заховатись  у  юрбі.

Нехай  ідуть.  Десь  далі  й  назавжди,
В  незвичну  нам  реальність  антиподів,
А  ми  знайдем  сердечних  зореходів
Чудові  заримовані  сліди.

Не  в  тому  річ,  що  сльози  із  вином,
Й  у  кожнім  слові  у  чорнилах  сльози,
А  в  тім,  що  вся  буденність  прози
Давно  змістовність  підмінила  дном.

Та  байдуже.  Бо  кожна  із  ночей
Мене  годує  полум'ям  казковим,
Це  дійство  вже  таке  обов'язкове,  
Неначе  погляд  зачарованих  очей.

То  щастя?  Так,  воно  там  є!
Закуте  у  Поезію  рядками,
Нехай  воно  залишиться  між  нами,
Бо  інший  ненароком  зіпсує...

Там  суть  у  серці  кішкою  шкребе,
Та  значно  більша  за  тривке  терпіння...
Щоразу  неодмінно  і  сумлінно,
Як  вперше  я  читатиму  тебе.

То  ж  знай,  що  я  давно  знайшов
Чуттєву  нитку,  радше  волосину,
Та  краще  весь  піду  під  гільйотину,
Ніж  зраджу  до  Поезії  любов!

18.02.2015

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560566
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2015
автор: Serg