Доля жіноча

                                   Доле  жіноча,  яка  ти  примхлива,
                                   Сумна  і  весела,  а  то  й  вередлива.
                                   То  ніжністю  серце,  буває,  огорнеш,
                                     А  то  вдягнеш  жінку  у  жалібно-  чорне.
                                   То  щастя  даруєш  аж  до  знемоги,
                                   Залишиш  й  самотньою  без  допомоги.
                                   То  в  дітях  і  внуках  пошлеш  їй  утіху,
                                     А  то  пожалієш  веселощів,  сміху.
                                     То  щирістю  та  добротою  наділиш,
                                       А  то  коханням  вірним  обділиш.
                                       Вона  все  з  покірністю  тихо  приймає,
                                       На  тебе  й  на  Господа  не  нарікає.
                                       Подякувать  Богу  за  все  вона  хоче
                                       І  мовить:,,Така  уже  доля  жіноча..."

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560093
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.02.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський