Фрагмент з мого роману ( назву ще не вигадала) .

«Історії  повторюються.  Все  йде  по  колу.  Як  сильно  я  б  цього  не  боялася,  як  швидко  я  б  від  цього  не  тікала  –  це  все  одно  мене  наздожене.  І  я  відчую  цю  біль  знову,  я  переживаю  ті  ж  самі  почуття  знову,  і  знову  я  принесу  багато  болі  людям.  Насамперед,  я  принесу  багато  болі  собі.
Люди  завжди  бажатимуть  тобі  зла,  хіба  тільки  найрідніші  побажають  хорошого  дня.  А  всі  решта  –  просто  підлі  заздрісники,  які  ніколи  не  дадуть  спокійно  жити.»
Вона  прокинулась  з  цими  думками  в  голові.  Всю  ніч  вони  не  давали  їй  спокійно  спати.  Але  ж  чому  ?!  Це  ж  правда  стара  як  світ:  всім  це  відомо  і  всі  це  знають.  Але  вона,  вона  якось  старалася  чи  навіть  хотіла  не  усвідомлювати  цього.  Вона  була  занадто  наївною,  занадто  довірливою  і,  просто,  занадто  доброю  .  І  завдяки  цьому  робила  багато  помилок,  багато  плакала  та  багато  страждала.
Така  її  доля,  дурної,  невродливої  провінціалки  із  Одеси,  -  помирати  від  слів  та  ненависті  людей.
Чому  невродливої  ?  Ми  ж  всі  красиві.  Це  нам  говорили  батьки,  бабуся  і  кожен,  хто  був  серед  натовпу  соціуму  близьких  людей.  «Кожен  володіє  своєю  індивідуальною  красою  ;  кожен  має  якусь  родзинку,  якусь  пікантну  нотку»  -  ми  в  це  вірили.  З  цим  ми  йшли  по  життю.  І  Оксана,  ще  досить  молода  дівчина,  теж  розуміла  це.  Але,  прокидаючись  кожного  ранку,  збираючись  на  пари  в  інститут,  вона  бачила  в  дзеркалі  дещо  інше:  зовсім  не  те,  що  їй  подобалось.
21  століття  –  вік  модних  журналів,  високих  та  худих  дівчат,  хлопчиків-геїв  та  інших  дурниць,  які  не  мають  місця  в  Біблії;  це  час,  коли  кожен  хоче  виділитися  із  натовпу,  показати  свою  індивідуальність,  не  важливо  якими  способами.  Це  все  впливає  на  всіх,  але  особливо  на  довірливих  дівчат  :  їм  хочеться  бути  такими,  з  етикеткою  «Skin  and  bonny»  або  ж  «  40  кг»;  їм  хочеться  бути  найкращими;  хочеться,  щоб  особи  чоловічої  статі  звертали  на  них  увагу,  дарували  любов  ласку,  або  хоча  б  квіти.  Заради  цього  дівчата  21  століття  готові  не  вживати  їжу  місяцями,  проводити  години  в  спортивному  залі  чи  вдаватися  до  знущань  над  своїм  організмом.  (Звичайно,  голодування  корисне  для  здоров’я  і  спорт  завжди  буде  в  моді,  але  якщо  на  меті  –  стати  здоровою  дівчиною.  В  них  мета  ж  була  інша  і  не  мало  значення,  якими  засобами  вона  буде  досягнута.  )...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559994
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2015
автор: taniyaa