Тривожної зими,
На відстані війни,
В чеканні, що весною лід розтане –
Мов інеєм думки,
Торкнули скронь витки
І тягарем на серце й душу впали.
Ти – в боротьбі зі злом,
А я з одним крилом –
Молю у Бога: «Милий, повернися…»
Сліди твої давно
Снігами замело,
Та ти мені живим щоночі снишся.
На відстані руки
В мої приходиш сни –
Всміхаєшся, а погляд промовляє:
«Вернуся, люба, жди…
Можливо восени…
Війна зі злом допоки ще триває».
Побудь зі мною ти:
Зі сну мого не йди.
Чому такі короткі наші ночі?!
Крізь полум‘я і дим
Готова я іти –
Дивитися щоб лиш у твої очі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559723
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2015
автор: Бойчук Роман