Весна ще спить, неначе у колисці
Дитя загорнутеє в кружева,
Лиш пролісок синенько- білий, білий,
Щоб розбудить, з під снігу вигляда.
Не потривож, не смій її будити,
У мареві тепла наснилось їй:
Сади квітучі, буйні біля хати,
Хрущі над вишнями- бджолиний рій.
Зграї лелек вертаються в домівки,
І ластівки гніздечка в стріхах в'ють,
Красуня- як можна не любити
Кохання й подих, де джерела б'ють.
Щаслива мить, одна лишень та мить,
Немов красуня, що розпустить косу,
Берізкою стрункою защемить,
Вербою десь похилиться додолу.
Не смій її будити, хай поспить,
Красунею чарівною на вроду,
У лан пшеничний босоніж біжить,
Дівчинонька, що названа весною...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559561
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2015
автор: Леся Утриско