Зболена , зморена, зранена ,кров"ю омита
Земля українська, рідна наша земля,
Не рястом закосичена, а ворогом лютим знищена,
Зруйнована , спалена, наче привид видніє здаля.
Сонце сходить криваво на Сході,
Його відблиск в печальних дитячих очах,
Голод , холод , страждання в народі,
Смерть усюди , розпач і страх.
Люд по розвалах й руїнах блукає,
Житла у них більше нема,
І рвуться снаряди , і небо палає,
А тут ще надворі зима.
Зігрітися б трошки І душу зігріти,
О, Боже , надію подай,
Дай сили і мужності нам край захистити,
Миру і спокою , Боже , нам дай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559387
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2015
автор: Калинонька