І вже набридла...а ще й не видно
Перших бруньок і сонця сходу,
Не чути співу у саду... Не дивно,
Що ти поринув всім нутром
В робочий клімат... Зимно
На вулиці, та й на душі
Не солодко. Сама гублюся
У власноскладеному лабіринті
Своїх думок і помислів. Шумно
Чомусь у вухах. І ніби плеєр
Вимкнула. Задуха.
Ти кажеш:"Май собі ціну"...
Послухай, любий, тобі не по зубах
Буде оця весна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559295
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2015
автор: XS