ДИТИНОЮ ВДИВЛЯЛАСЬ В ХМАРИ

Дитиною  вдивлялась  в  хмари-
Шукала  Бога  в  небесах.
Спливали  димові  отари
У  найдивніших  образах.

Чого  лишень  не  малювала
Уява  чиста  і  проста.
Шкода,тоді  я  ще  не  знала,
Що  Бог  -усюди,  Бог  -життя!

Що  Бог  -любов,-  живе  у  душах!
І  що  у  мене  душа  теж.
Настане  час,  вона  проснеться...  
Любов  Всевишнього  -  без  меж!

Вже  не  шукаю  Бога  в  хмарах-
Пізнала  Істину  святу!
Бо  стала  я  ягням  в  отарі
І  з  Богом,  у  душі,  живу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559269
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2015
автор: палома