Я жорстокості вчилася в тебе,
Ще й байдужості з нотками шарму,
Холодів антарктичного неба,
Мудрих слів, непотрібних й зада́рма…
Хоч який буде вправний учитель –
Учень за́вжди візьме́ перемогу.
Ти - митець, сизий мрійник, мислитель,
Вічний скептик без віри у Бога…
Я ж літала у янгольських хмарах,
Пила ро́си, збирала проміння,
Мала ку́піль у зоряних чарах…
Та тепер я – лукаве насіння.
Мої промені знищила темінь,
Позривала безжально всі зорі,
Щире серце змінила на кремінь
І втопила в бездонному морі.
Подивися, якою зробилась –
Твій же образ в жіночій подобі…
Я байдужості вдо́сталь напи́лась
І тепер захлинаюсь у со́бі.
09.02.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559201
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 12.02.2015
автор: † божевілля †