Антихристе, опам'ятайся,
допоки не спинився час!
Пред Богом і людьми покайся
за пошматований Донбас,
за Грузію і Придністров'я,
"Норд-Ост", Абхазію, Беслан...
Усе це ще стікає кров'ю
відкритих і болючих ран.
Де б не ступив – несеш розруху,
земля палає і блакить.
А твій народ, в якому духу
нема, зневірено мовчить.
Ти у палацах розкошуєш.
Хіба замало їх тобі?
Чи ти глухий, що тих не чуєш,
хто животіє у журбі?!
Занапастив свою країну,
ссеш кров із неї, як вампір.
А нині лізеш в Україну,
щоб нав'язати "Русский мир".
Ой, не минуться тобі, кате,
ні сльози наших матерів,
ні знищені війною хати,
ані безмежна туга вдів.
За убієнні душі чисті
невинних янголів-дітей,
за все прийдеться відповісти
перед судом простих людей!
Ти цілий світ приніс у жертву
в догоду Звіру, бісів син!
Та твою ницу, душу мертву
не при'йме в пекло навіть він!
Тобі у пеклі не горіти,
у тебе інше майбуття –
серед жахів одвічно скніти,
які посіяв за життя.
Впаде на тебе божа кара
і здохнеш, проклятий людьми,
блукатимеш, немов примара,
поміж світами у пітьмі!
10. 02. 2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558805
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.02.2015
автор: natali.voly