Пішов…
Як лист, кохання розірвав.
І двері гаркнули на повну силу.
І довго ще літали злі слова
Навколо мене. І об стіни бились.
Прийшов…
Загуслий погляд, ніби клей.
Шукав любові скривджені шматочки.
І двері писнули щеням. Але
Дивилася на нас кімната мовчки.
Вона ледь втихомирила слова
Ті, що літали, як отруйні стріли.
Нових боялась. Мов коси, трава.
І тих, старих, будити не хотіла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558653
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2015
автор: Ніна Багата