Скоріше б весна

Чомусь  в  цю  мить  згадалась  новела  Коцюбинського  Intermezzo  ...  Мабуть  тому,що  я  відчуваю  себе  стомленою...Моя  втома  і  душевна,і  фізична...Душевна-стосується  моїх  спостережень  і  висновків  за  життям.Фізична-застудилася.Я  не  дуже  люблю  зиму.Звісно,  коли  навколо  біло-біло,немов  у  казці  про  Снігову  королеву  це  чудово,прекрасно...Але  для  мене  зима  тягнеться  вічність.Я  хочу  щоб  скоріше  прийшла  весна.Весною  я  відчуваю  себе  пташкою,яку  випустили  з  клітки  на  волю.Зараз,коли  на  вулиці  холодно  і  небо  затягнуте  хмарами  моє  серце  тріпочеться  в  грудях,шукає  якоїсь  відради,спокою,тиші,тепла.Я  з  великою  радістю  і  водночас  з  тугою  згадую  минулу  весну...Я  згадую  як  сиділа  у  садку  і  на  моєму  обличчі  грались  промінчики  сонечка,а  волосся  сплітав  у  коси  вітерець,як  пах  цвіт  яблуні  і  вишні,як  гарно,ніжно  виспівували  пташки...Мені  здавалось,що  я  десь  в  іншому  світі.Світі,де  все  добре,де  немає  місця  злу,брехні,болю,відчаю...Весною  моє  серце  тане  від  криги,звільняється  з  крижаних  рам.Весною  і  зорі  ясніше  світять,і  місяць  здається  не  таким  холодним  і  сердитим.Весною  небо  блищить,сяє,переливається,миготить,розкидає  перли  по  землі,промінчиками  витанцьовує  на  воді  річки.На  березі  Бистриці  перешіптуються  старі  верби,шелестять  своїми  косами  над  водою  і  скриплять  дуби  й  берези,згадуючи  свої  пригоди  взимку...У  повітрі  літає  запах  благодаті  і  щастя,солодкий  присмак  чогось  світлого,теплого,ніжного.Я  згадую  ,як  сиділа  вечорами  під  виноградом  на  лавці  і  милувалась  заходом  сонця  над  рікою,зачаровано  спостерігала  як  пропливають  хмарки  і  слухала  шепіт  вітру  у  перших  листочках.Серденько  тріпотіло  як  маленька  пташечка...от  так  було  гарно  й  любо  мені.А  зараз...зараз  мені  сумно,я  сумую  за  тими  вечорами  і  річкою,за  вітерецем  і  сонечком,за  пташками.Я  сумую  за  зоряним  небом  і  весняними  ночами,коли  зорі  і  темне  тло  неба  здавались  мені  шовковою  хустиною,яка  вкривала  мої  плечі...Я  сумую  за  пахощами  першої  травички  і  першими  ароматами  квітів,першими  росточками  городлини,за  синявою  річки.Я  сумую...Скоріше  б  весна...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558492
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2015
автор: Yulia Sky