Вночі

Вночі  здається  що  в  пітьмі
Вона  і  я  і  ми  самі
Нема  людей  немає  міст
Нема  мереж  останній  лист
уже  згорів  сто  років  як
Злетів  до  зір  остатній  знак
Злетів  промовити  не  зміг
Лишивши  нас  пітьмі  на  сміх
На  сміх  набоям  всих  систем
На  сміх  надуманих  проблем
На  сміх  питань  на  сміх  задач
Ти  маєш  вихід?  Ні?  Пробач
Його  не  маю  також  я
Палає  небо  сніг  земля
Летить  крізь  ніч  залізо  хтиве
Летить  вогонь  неначе  злива
Повзуть  панцерники  до  бою
Їїх  регіт  човгає  по  полю...
вогонь  під  снігом  раптом  стих
Немає  навіть  нас  самих...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558143
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.02.2015
автор: Віталій Поповський