"Небесна сотня" встала і таки
Замироточило снігами небо...
Хрещатих сотень праведні полки
За гріх століть приносять свою требу.
Метал і серце, дух і боротьба
Освячені в бою вогнем єдиним.
Іде ужинок, а за ним сівба,
І з круговерті часу не зійти нам.
Історії безжальне ремесло...
Шурупчики, і гвинтики, і шпиці.
А колесо в безодню занесло
Людської крові, з місивом столиці.
Розхристані із вірою, і все!!!
А правда знов не пізнає людину.
Та кожен на Голгофу хрест несе,
А він вростає в душу і у спину.
19.01.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557943
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2015
автор: Надія Гуржій