Недолугими спожита —
Круки серед хмар,
Мертві люди в полі жита
На шляху примар.
Серед натовпу майданів,
Рупором на гнів,
Відпускали невідомі
Фурій з ланцюгів.
Хто відкрив примарам грати?
Хто людей розвів?
І на різні став кидати
Шальки терезів?
І прокинулись образи
І огидний страх,
І пішли, як метастази,
Корчі по містах.
Де не можуть панахиди
Траурних ночей
Під гіпнозом Немезиди
Відвести очей.
Ще багато їх загине,
Краще не знайшли —
За жахливою богиней
Воювать пішли.
А вона на протиріччях
Грається людьми —
Змінює свої обличчя
Ледь не кожну мить.
Вчора біла, завтра чорна —
Точить, наче ржа,
Закликала в бій учора,
А тепер чужа.
До загибелі колона
В жорнова ідей
Суне в пащу до дракона —
Жертва із людей.
У війни залізні зуби,
Гострі зуби зла,
Завелась війна до згуби
З риком і пішла.
Дали залп сліпі гармати,
І пішов загін —
Б'ють по мирних селах кати
Із обох сторін.
Всі ідеї відродили
І заради них
Українців розділили —
Наших і чужих.
І ведуть ворожі дії
З вірой правоти
Йдуть по селах лиходії
І стоять хрести...
_______________________
Це було вже. Забували.
І забудуть знов.
Все даремно — жах, підвали,
Навіть оця кров.
Владарь буде у здобутку —
Люди у лайні,
І не змінять нас у жмутку
Ці жахливі дні.
Кажуть, переможем — добре
Буде все у нас,
Тільки серце десь хоробре
Гине у цей час.
А за що, цілком не знає,
Йде на брата брат,
Його влада посилає —
Влада рад і зрад.
Так царуй же, переможець,
Ворог втрат зазнав —
Вільний в полі запорожець
Дихать перестав.
Всюди добрива і кості —
Панслов'янський сад,
І будинок на помості
Для майбутніх влад.
05-06. 02. 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557831
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.02.2015
автор: Володимир Петков