Не кохати, отже не жити,
Не ковтати мед дикий губ,
Інакше буду тужити,
Без отари самотній пастух...
Дитя не залишить мати,
І я не покину цих слів,
Мучитись буду, страждати
Без очей твоїх - маяків...
Буду в неба молити, прохати
Одну зіроньку навік,
Щоби тихо так згорати
В глибині густих повік...
Нагодуй лишень світанком
Ясних чар до забуття,
Стану молодим серпанком,
Повітрячком твого життя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557424
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2015
автор: Мандрівник