Старенький Львів прощається з тобою,
В тузі колєга голову схилив,
Покрилось місто зимною журбою…
Стежки останні тихий сніг встелив…
І плаче Площа ринок, оніміла,
Личаків і Пекарська сльози ллють,
Усе навколо з горя геть змарніло…
Чому так є? Чому остання путь?
Не віриться, що того вже не буде,
Веселих жартів, сміху і пісень…
І вже не скажеш: «Львів –то супер,люди!»
Не віриться, що буде світлий день…
Осиротіла рідна Україна
На тисячі життів і ти пішов…
Чому завжди найкращі люди гинуть?
В серцях яких і правда, і любов?
Чому ? Чому руїна-Україна?
Не треба нам проклятої війни!
Мовчать затято чорні домовини…
А в них найкращі дочки і сини…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557267
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2015
автор: Наталія Ярема