Таких, як ти, цвіло багато
У сміттєзгаженій траві.
Собаки звикли повз човгати,
Ти ж цвів гірдливо у юрбі.
І що далеко не ошатний,
І що ростеш не в квітнику
Було тобі все то невтямки,
А бджоли влітку - до смаку.
Та сталася сумна пригода -
В секунду посивів бо ти,
І білу маківку голкову
Судилось вітру рознести.
Перетворившись на ціпочок,
Засох, довчасно облисів,
Із жилів витік сік молочний
Сльозами недожитих днів.
...Пухнасті кошики братерські
Він оглядає неласкаво.
Коріння ж твоє, лева тезко,
Згодитись може ще на каву.
26.03.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556195
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2015
автор: Wiggily