Наповнений по вінця ностальгічно біллю, малював я
твій портрет.
Ти, я, донька, син - там, на чужині, в Апрелівці, хитався
наш квартет.
Моя робота, твоя робота, чужий російський нам
уклад.
"Я ненавиджу, ненавиджу!" - в любові казала ти мені
стократ.
І я, незграбний у протесті, назвав портрет твій тоді
"Мій кат".
28.01.2015
К.
----------
"Мій кат" 690х490;
полотно на картоні, темпера;
01.04.1974
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555348
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 28.01.2015
автор: Левчишин Віктор