Заграв на серденьку моїм смичок вербовий…

                           ***
Заграв  на  серденьку  моїм  смичок  вербовий,
І  потекли  струмки  розтавши  всі  донизу,
І  замовчало  біля  хати  жовте  поле
Від  звуків  весняного  вокалізу.
Мовчать  дерева  всі  застужені  зимою,
І  ранки  туманіють  срібним  чадом,
Як  добре  жити  ранньою  весною,
Коли  ти  кожному  цвітінню  дуже  радий.
І  вабить  око  чисто  виголена  гладь
Рідких  садів  самотніх  березневих,
І  угорі  ключі  птахів  летять,
Кричать  жалобно  у  тім  розкішнім  небі.
І  тільки  лютий  заздрощами  вітер
У  полі  жовтім  дико  сатаніє,
Заторішня  трава  співає  в  ритм,
І  мертвим  танцюванням  журість  сіє.
Достатньо  зараз  журних  декорацій,
Та  ш’є  весна  уже  нові  обнови,
І  тільки  плачуть  чомсь  гіркі  акації,
І  гра  на  серденьку  моїм  смичок  вербовий.

17.  03.  2013

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555149
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.01.2015
автор: Віктор Остроух