Як можеш, не осуджуй, не ревнуй
І не карай мовчанкою щомиті,
Я повернувся, обніми і поцілуй,
Щоби вершини щастя підкорити.
Прощай, люби, бо так життя велить,
Не думай, що у нім усе так просто,
Але, поки душа палахкотить,
Не покидай між хвиль чарівний острів.
Хай наш човен гойдає течія
І пристань павутиною повита,
Та, поки в тім човні є ти і я,
Нікому не дано нас підкорити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554821
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2015
автор: Анатолій Пасічник