І я не я..
І ніч пуста,
Така солодка
І терпка...
А час пливе,
Думки гудуть..
Змінили все
Ті сльози й лють...
Війна все ближче..
Ось вже тут...
Солдата кличе
Держстатут...
Служба.. Наказ..
Ворог.. Стрільба..
Смерть на ураз...
Додому - труна...
Та наші вистоять!
Вони сильні!
Хоч і з смертю грають,
Та вони повинні...
Ми допоможемо
Не словом й молитвами!
Ми мусимо, ми зможемо!
Не станемо рабами!
За нас правда,
За нас боги!
Відступить зрада
І стануть* помилки!
Лиш разом переможемо,
Долаючи бої!
Я думаю, ми зможемо,
Бо всі ми тут свої.
*стануть - розтануть
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554159
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.01.2015
автор: (с)Сонечко