[i]« Я не шию, а виливаю...»
« Одним ударом аж сімох...»[/i]
Хоробрий кравчик
[b]зачин[/b]
[i]не лєпо лі ни[/i]
братія
почати
елегію піїтики без ком
і побажати
метрові лікнепу
удачі [i]за шеломъянем єси[/i]
якщо у себе тісно
неофіту
[i]бряцати бяше[/i] задуми свої
билинами бояна і беринди
донині прісно
на усі
віки
[b]І[/b]
[i]«і начаті же ся той пєсні»[/i]
із точністю до навпаки
для вопіющого в пустелі
усікновенієм лози
косою «українофіла
і русофоба» бузини
не те щоб [i]мислію по древу[/i]
чи сірим вуйком по землі
а просто шпалою прямою
у лютій щирості своїй
коли подібного подібне
находить як хамла мурло
[i]«та цур йому нащо́ чіпати»[/i]
шерше
немає
то пишу́
аби оскомину набити
апологетові кліше
радійте епігони форми
і норми
тої що нема
у цій пародії на байку
якщо вони такі смішні
що аж заплакати охота
аби
уби-
ти наповал
цей еталон аполінера
кумира віщого пера
ура
штампуючому крезу
і ворогу що робить честь
мені
коли протиставляє
моєму грішному елге
якесь опудало у рясі
беру на себе цю вину
але немає пієтету
до ката слова і душі
що мужньо кропає дурниці
і веселиться
заодно
коли читач не розуміє
[i]«казнить нельзя помиловать»[/i]
[b]ІІ[/b]
а ми усе ще [b][i]пнемось у багет*[/i][/b]
клепаючи [b][i]і що і як попало[/i][/b]
і меломани сюру негліже
і ментори поезії у прозі
оракули у оргії базік
і безробітні неуки сексоти
оплакуючі партію й союз
охайники петлюри
і бандери
ушуйники парафії кремля
із похоронного бюро культури
макулатури
і номенклатури
нена́ситні вожді пролетарі
і графомани квадратури круга
шумахери у музи напрокат
уписуються у ліричне раллі
де кралі
оп’янілі від поез
червоне імітують як зелене
де збіги між шиплячими окей
але зате у голові прозоро
і мовної аварії нема
якщо правопис хором
за бордюром
обілюємо вірші догола
оголюємо біле і заумне
коли така інерція ума
що модернове майже зрозуміле
літаємо й качаємо права
які там забобони
синтаксичні
аби оволодіти язиком
що вихолостила ще катерина
із чотирма помилками в «ещё»
коли забороняла титул мови
якою подавились москалі
і заслані із раші козачки
літературної
новоросії
[b]ІІІ[/b]
о деміурги я нічо’ не хо’
та пам’ятайте що і вас читає
наївне і до болю нетямуще
та язикате плем’я молоде
оте
що научається чужому
коли усім нав’язує своє
опудало у ризі корифея
зразком тупого несмаку і ліри
урізаної геніями тла
ваяйте
футуріючи кубійте
але якщо охота виливати
то чом би не піти у металурги
підсобниками васі
кочегара
помічниками
гравера тараса
дослідниками ядерної зони
напохваті у поетеси ліни
опорою театрові абсурду
алхіміками каменя сізіфа
кастраторами магії у слові
філософа григорія скитальця
забудемо і ямби і хореї
залишимо одні ази і буки
і рими де нема душі і раю
як хоче найсучасніший «маестро»
війну завуалюємо пейзажем
і будемо заочно воювати
бойовиками у новоросії
а можна і бойцицьками у бєса
і душу заарканивши у пафос
і тіло заекранивши залізом
нічого навкруги не помічати
і почивати
нехотя на лаврах
любителю ліричної репрізи
читцю неемоційних декламацій
що намалює білою гуашшю
сам винахідник чорного квадрата
о словоблуди
обрані судити
садити у калюжі
обмовляти
ви ерудити
пліснявого нео
яким писали ще у неоліті
наскільки далі вас
сягали
смерди
що берестя́ні грамоти писали
без голосної літери у слові
але по мініморуму прозоро
о словотворці фабули
раби
митці недоотесаної форми
і чукчі що уміючи писати
і не читають ці свої шаради
аби
не жартома
а усерйоз
шукати
[b][i]найсучаснішої форми
для того змісту
що в душі
нема[/i][/b]
[b]СЛАВОСЛОВІЄ[/b]
як подобає думі
у кінці
співаємо осанну
і абетці
і буквиці
і азбуці і римі
і навіть поетичному рядку
у пантомімі вижатої мови
із титлом
наголошеного
[b]АЗ[/b]
* – тут і далі курсивом виділені цитати із поезій Ліни Костенко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553724
Рубрика: Літературна пародія
дата надходження 22.01.2015
автор: I.Teрен