Ти знаєш, друже, моя захворіла муза.
Нема від того ні ліків, ані мікстури.
І вже не радість, а навіть якась обуза
Писати рими, неначе терпіть тортури.
Ти бачиш, брате, спинився чомусь годинник.
Дивлюся пильно, чекаю якогось руху.
І час загуснув. І маревом тихим плине.
Неначе довга і дуже важка розлука.
Усе проходить. Прокинеться вранці спокій.
І стане легше. І час побіжить по жилах.
А поки тихо. Хворіє натхнення поки.
У музи кашель і трохи бракує сили...
18.01.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553418
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2015
автор: Олеся Руда