Спустошені душі…під звук канонади,
«Щедрують» у краї московськії Гради.
Давно ними править вождь темряви нині,
Хоч сили нерівні ,та ми не загинем.
Нам зроду судилося часто страждати,
Але нас не зможе ніхто подолати,
Бо є Україна і буде із Богом,
А всі чорнокрилі помруть за порогом.
Хоч відчай гуляє народом вкраїнським,
Не схилить він голови нашому війську.
Хрещенська вода позмиває із краю,
Ту «братську» любов,що межі вже немає.
І небо відкриє свої благодаті.
Гуртуймося в думці і вірі всі браття.
Щоб ворог втішатись не міг аж до скону,
Щоб всіх людожерів Господь скинув з трону.
[color="#0015ff"]У єдності сила,і воля не згине,[/color]
[color="#ff6f00"]Не впаде ніколи наш край на коліна!!!
[/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553005
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.01.2015
автор: леся квіт