Покажи мені сніг. Так багато, щоб ним захлиснутись.
Впасти в нього, як в відчай, як в кому, як в гріх, як у гнів.
Гуркіт неба униз. Не встигаючи взяти покуту,
світ зірвався з котушок, звивався, свистів і летів.
А тепер - понад сніг, всередині й під ним,- як в полоні,
як в пропа́сниці, пристрасті, ненависті чи тузі.
Покажи мені сніг, щоб оговтався в твоїх долонях
і жбурнув мене в небо і небом довкола осів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552942
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2015
автор: Маріанна Вдовиковська