Наступ йде
Гримлять гармати
І здригається земля
Йдуть вперед, ідуть солдати
Йдуть через спалені поля
Йдуть через тисячі руїн
Через сотні домовин
Через ріки і ліса
А з неба точиться сльоза
Сльоза тієї, заради кого йдуть
Заради кого автомат в руки беруть
Заради кого ладні вмерти
Заради кого всі ці жертві
Йдуть за неньку, за родину
За рідну, вільну Україну
Йдуть, не знаючи куди
Але знаючи навіщо йти
Ідуть вони у пекло
Туди де ворог їх чекає
Де в очікуванні усіх і вся він убиває
І ось воно, те саме місце
Підсилюється серця стук
І мов розірване намисто
Десь збоку мертвим падає твій друг
А ти ідеш, ідеш вперед
Хоч горе комом в горлі стало
Швиденько прикручуєш багнет
А в голові «Героям Слава!»
Лунає гул розірваних снарядів
Стріляє танк, гуде «арта»
Ідуть вперед сотні, тисячі солдатів
Ідуть туди, де чорная сидить орда
І ось уже підходять до врага
І куль шалених чути свист
Хтось падає й кричить «нога»
А хтось окропив кров’ю життя лист
Ідем на ворога ми твердо
У серці вигуки «ура!»
Душа плаче щиросердо
А по дворах тікає дітвора
З підвалів виглядають чиїсь очі
Зтихає канонади грім
Хтось серед вулиці стоїть і йти не хоче
Контужений, забув де його дім
Із-за повороту чути постріл
Тоді іще, там зав’язується бій
І знов, відновлений артобстріл
І побратим упав вже ледь живий
Біжать у формі санітари
І тянуть пораненого бійця
І чутно градові удари
А ми ідем, ідемо до кінця
І ось проходим повз будівлі
Садки, будинки знищені ущент
І мов з бурхливого похмілля
Повзе заморений місцевий контингент
І раптом постріл, запуск.
Стріляють танк і РПГ
І крик, і кров, і мати
І плач людини «зараза, по ноге»
Усі припали до землі
Хто за стовбом, хто за парканом
«Б…дь, єб…ні москалі»
Перекличка рядового з капітаном
Лунає з рації наказ
Зачистити ворожі рубежі
І всі бійці ураз
Перезарядились, підготовили ножі
Домовились хто перший буде йти
А хто буде прикривать
Продумали стратегію, і якщо щось то, як нам відійти
Піднявся перший, і пішли ми проривать
Ворожі точки подавлять
Відсікли від танку ми піхоту
Пішли на танк ми наступать
Але танк дав ходу
Почав на всю він газувать
І тут по рації вже знову
Іде зі штабу нам наказ
Залізти на будівлю ту здорову
І оцінити ситуацію «на глаз»
І ще наказ був закріпитись
Окопатись і чекати
На вогонь вогнем відповідати
Чекати слідующих дій
Вже бій закінчився. Недовге перемиря
Іду я роздивлятися округ доручений мені
А хлопці сіли до застілля
Ну, як застілля? Обіду на сирій землі
Іду дивлюсь на ту руїну
На сотні спалених земель
У що перетворили ви мою Україну?
Душі моєї колибель.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552746
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2015
автор: Олександр Бондарчук