ніч кавою розлила́ся,
я блукаю в своїй голові.
хто знає, що таке щастя?
де світло в моїй пітьмі?
де зорі в моєму небі?
де сонце і білі дні?
а може його й не треба?
живеш собі то живи.
де правда в моєму слові?
де істина, де брехня?
до чого я не готовий,
чому не знаходжу дна?
завтра відкрию вікна,
хай Холод до мене йде.
певно йому прикро,
не милий він для людей.
а я віддам йому серце,
собі заберу його біль.
і в грудях пектиме перцем,
і в ранах житиме сіль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551645
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2015
автор: Іво Каценбук