Зима сніжила словом.

Вершиться  суд,
чи  майбуття  здуріло?....
А  то  антихрист  на  землі,
обледенілі  душі,костеніють...
*****************
Сказали...вже  метеорит  горить,
чутки  людські  брехливі....
Запекла  боротьба  із  Сил  Добра  і  зла,
а  засвітилась  вічність  правди.
*****************
Розбилась  амфора,а  їй,
ще  вік  ніхто  не  нотував,
збирають  рештки,як  коштовностей
каміння...
Минулого  це  прах  зійшов,щоб
показати  силу  невловиму.
******************
Крутив  же  перстень  Соломон
Що  все  минеться...точно.
Щоб  не  судилося  вже  нам,
І  надпис  із  лиця"  і  це  минеться  також"
*******************
Звіздар  аж  препрепредок  мій!!!
Любив  безмежно  небо...
У  спадок  залишив,  любов  мені,
тому  безмежно,  підіймаюсь  в  ньому.
*******************

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551068
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.01.2015
автор: Плискас Нина