НадихАюся тобою, надихАюся...
Неначе кисенем легені...
Дивно.
Та все суцвіттям на морозі не гойдаюся.
Бо на душі, як і надвОрі -
зимно.
Не надивитись на тебе, не дивитися.
Неначе очі запорошила
хуга.
Та мушу не журитись, а миритися,
Що маю десь (за океаном)
друга.
Не пересилити себе, та все не сила.
Буваю думками своїми
п'Яна.
І хай би де тебе та доля не носила,
Проте ти знай, що є така
троянда.
(всі співпадіння з реальними людьми є не зумисними)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549950
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.01.2015
автор: Троянда Пустелі