Як гарно падав сніг на тепле листя...
І поверх нього знов лягли листки.
Зима чи осінь? Шарф або намисто?
Чиї село закутає хустки?
Але убив чийсь постріл шепіт вітру
І ї снігу кашу заварила кров.
Дістали "бажане" її цинічні діти
І мають нелюбов за нелюбов.
Ті, що бажали українцям смерті
І думали лише про власний рот,
Та дозволяли дім на шмаття дерти...
Он там... як туші на м'ясний завод.
Гризе в кутку дитя шматочок хліба
У згореному домі без даху...
Він точно бачив "щедрість" від Росії
І "допомогу" Путіна гірку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549673
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2015
автор: Сніжана Репеченко