Соромно дивитись Богу в очі,
Просячи: «Даждь, Боже, добрий день»!
Соромно за безсоромні ночі,
Що були натхненням для пісень.
Боженька у золотім лахмітті
Від палаців владних до печер
Заблукав колись у тому світі,
І блукає світом дотепер.
Ходить-бродить , дивами дивує,
Душі підіймає над лайном.
Із збудованого майже не руйнує.
Ми зруйнуємо усе усі разом.
Словесами славимо красиво.
Власне пузо премо над усе.
Бажано, щоби до скроней сивих,
Назбиралось божиїх пісень.
Ю.П.
2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549222
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2015
автор: Посух