Пара білих лелек

Пара    білих    лелек

Пара  білих  лелек  перетнула  Чорнобильську  зону,
Повертались  вони  до  колишнього  свого  гнізда,
Де  їм  знати  було  про  смертельну  оту  заборону,
Спрага  горло  пекла,  а  у  річці  блищала  вода..

І  ослаблені  вкрай,  опустились  на  землю  лелеки
Та,  напившись  зі  смаком  отруйної  тої  води,
Відпочити  лягли,  потомились  –  летіли  здалека
До  гніздечка  свого,  до  страшного  кінця,  до  біди.  

А  як  сонце  зійшло,  розступились  ранкові  тумани,
В  срібних  росах  довкіл  заяскріла  жовтава  трава,
Пробудившись,  лелека  заходився  будити  кохану,
Він  не  відав,  не  знав,  що  була  вже  вона  нежива.

Дзьобом  дзьоба  торкавсь:  «Пробудись,  пробудися,  кохана…»
У  пір’їночки  всі  обцілована  милим  своїм,  
На  прим’ятій  травиці  лежала  вона  бездиханна,
І  лелека  відчув  –  білий  світ  сколихнувся  над  ним.

Вільний  пташе,  дарма  таку  даль  ти  натруджував  крила.
Пахла  смертю  земля,  сірий  попіл  на  ній  осідав,
У  одчаї  німім  він  у  небо  рвонувся  щосили,
Та  злетіти  не  зміг  і  на  землю  Чорнобильську  впав.


                                                                                                                           Зінаїда  Сидорчук    ©

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548894
Рубрика: Балада
дата надходження 05.01.2015
автор: Zinaida51