Я бачив бій
Там свистять кулі
Земля покрита вся тілами.
Там гинуть наші побратими
За нашу неньку Україну.
Ще вчора бачились з тобою,
Сьогодні я прощаюсь навіки
Герої не вмирають ніколи,
Вони спостерігають за нами з висоти.
Так тяжко бачити це пекло,
Коли втрачаєш самих близьких,
Бо лиш війна у нас забирає саме цінне.
Нехай Росія та замкнеться
Нехай той газ десь спалахне
І москалі усі згорять дотла.
І ті тремтіли обгорілі руки стискають кулемет,
І до останнього не сходять зі своїх позицій
Давно вже позабуті материнського тепла.
І лише віра у серці зігріває.
Нехай я попаду в полон, знущання я переживу.
Нехай я буду ранений від обстрілів тих сепаратюг.
Ти вір у те, що я живим вернусь
А я вернусь, я обіцяю: у бога я простиму життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548417
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 03.01.2015
автор: pawko83