У порожнечі космосу зими,
Породженій Всебогом*-абсолютом,
Морана** пряла суму темні дні,
Щоб Див***, згубивши зорі, шлях поплутав
І щоб Ярила**** промінь золотий
Не запалив в багатті Лади***** іскри… –
А на землі – розведені мости
На прірвами сердець, мов меч, зависли…
Але нестримна теплота душі
Десь у шпарину тихо прослизнула,
Замерехтіла полум'ям вночі,
В ліхтарики небес життя вдихнула…
Мокоша****** ніжно пролилась дощем,
Із зорепадів натягнула струни –
І хтось уперше зрозумів: пече
Десь глибоко – кохання сходять вруна…
*Всебог – єдиний Бог, непізнавана Верховна Сутність.
**Морана - темна, грізна сила, богиня Зими та Смерті, пов'язана з сезонними обрядами вмирания та воскресіння Природи. Легенди розповідають, як Морана, зі злими слугами, неодноразово намагалась знищити Сонце, але кожен раз терпить поразку.
***Див - бог нічного, зоряного Неба. Батько Богів і людей, правитель поселень (Всесвіту).
****Ярило - бог Сонця, що символізував родючість і плідність, покровительстував врожаю, життєвому циклу. Про нього казали - на кого гляне Ярило, в серці того розгориться кохання.
*****Лада - давньоруська богиня родючості, покровителька роду, домашнього вогнища. Лада виступає Берегинею і покровителькою всього живого та подружнього кохання.
******Мокоша - богиня материнства, милосердя, щастя і нещастя, жіночої половини, гадань, рукоділля, покровителька джерел, священних колодязів, а також врожаю. Мокоша - посередниця між небом і землею
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548161
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2015
автор: ptaha