[b]КВАНТ ПІЗНАННЯ[/b]
У квантовій механіці життя –
Не заблукати в ті́ні власних втіх,
Де лабіринт в минуле – майбуття,
А у прийдешнім – тільки смерті сміх
І порожнеча: з праху в прах влиття…
Насправді час – примара плину віх,
Як вибух в Космосі, який зродив буття
Й його ж поглине, заковтне усіх
І не удавиться. Це шлях – без вороття.
Ціна пізна́ння – первородний гріх…
Людина ж – мить, рух вій у небуття,
Слід від роси міжгалактичних лих.
Печать Різдва й Прощання – закляття́,
Накладене на долі й злих, й святих.
У коловерті сподівань і каяття
Таємне вгледіти час в істинах простих,
Сенс усвідомити й знов Бога, мов Дитя,
Себе узріти в скрижаля́х мирських
Та в вирі Всесвіту. Все людство – сповиття
З світла прозрілих та оман сліпих.
[b] [i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]29 грудня 2014 р.[/i]
[i]Гай-Нижник П.[/i] Плинність: Поезія. – К.: «МП Леся», 2015. – С.85.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547285
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2014
автор: Гай-Нижник Павло