ви такі святі й чисті,
ніби росли в челяді бога.
хлопчику, якби знали
як мені та дорога
до вас
верестом проросла,
та що ім'я дівиці кожної,
котра тою стежкою йшла
до вас!
я пишу в себе на вилиці.
та що всі стежки чужі,
котрі ви своїми стопами мучили
в мене тепер спускаються
як залізні сходи.
іще оті вірші і вірші
котрійсь з них написані
ніби річище, в мені висохли.
як від мене тоді сахнулися,
вся чорно́та на мене вислалась
ви ж так і зосталися
святі й чисті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545562
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2014
автор: kappa